ТРЕВОГА

Нежданный гость, меня покинь
И за собою дверь запри.
Ведь жизнь не сахар, а полынь,
Когда покоя нет внутри.

Чтоб у опасности черты
Я камнем не пошел ко дну,
Не задевай мои мечты,
Не нарушай мне тишину.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Related Post

******

Сколько в жизни невзгод, неудач и потерь! Но я знаю, куда от них деться. Мой Спаситель благой – в утешение дверь, Где получит приют мое сердце.